хвиля

I -і, ж.

1) Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. || чого. Те, що своїм рухом або формою нагадує водяний вал. || Потік якої-небудь легкої маси, що здіймається, поширюється в повітрі (туману, пари, диму і т. ін.). || Потоки світла, звуків, пахощів, що напливають, розходяться, ніби водяні вали. || Пасма (волосся). || Хвиляста складка, утворювана згином тканини, одягу тощо. || кого, чого, яка. Потік, лава кого-, чого-небудь, що рухається кудись одне за одним.

••

Вибухо́ва (уда́рна) хви́ля — різке коливання стиснутих повітряних мас унаслідок вибуху.

2) чого, перен. Нестримне піднесення, посилений рух, вияв чого-небудь. || Наплив яких-небудь почуттів, думок, що визначають настрій людини.

3) Напрямок, течія, школа (у літературі, мистецтві, спорті і т. ін.).

4) фіз. Коливальний рух у фізичному середовищі. || Зміна стану середовища чи поля, що поширюється у просторі з кінцевою швидкістю та супроводжується перенесенням енергії.

••

Гармоні́чна хви́ля — хвиля, в якій всі точки середовища здійснюють гармонічні коливання.

Електромагні́тні хви́лі — хвилі, що є зміною у просторі електромагнітного поля, частіше у вигляді коливань векторів напруженостей електричного або магнітного полів, перпендикулярних один одному та напрямку розповсюдження; радіохвилі.

Синусо́їдна хви́ля — те саме, що гармоні́чна хви́ля.

II -і, ж.

1) заст. Хвилина (у 1 знач.).

2) розм. Короткий відрізок часу; мить.